Три мільярди годин на тиждень – саме стільки часу витрачає людство на комп'ютерні ігри, підрахували американські експерти і знайшли в цьому плюс: електронні розваги можна використовувати з користю. Навіть у деяких підрозділах армії США солдатів заохочують грати у «стрілялки», адже вони навчають стратегічно мислити. Гейміфікація або корисні комп'ютерні ігри поступово входять в усі сфери життя – у бізнес, промисловість і навіть в освіту, яка сьогодні найбільше потребує 100-відсоткового впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.
Сергій Жуков, директор програми World Ahead корпорації Intel в Росії Есть различные модные слова – «геймификация», перевернутое образование, смешанное образование. ИКТ дает новый инструмент, когда каждый ученик может получить свои траектории. Эти технологии при наличии необходимой техники и программного обеспечения, комплекта цифрового, они позволяют применять персонализированное обучение
Сергій Жуков займається впровадженням айті-технологій в навчальних закладах Росії. До Києва - на міжнародний форум «Нові горизонти інформаційно-комунікаційних технологій в освіті» приїхав розказати про свої досягнення, а також ознайомитися з українським десятирічним досвідомосвітніх ініціатив Intel.
Тетяна Нанаєва, директор освітніх програм Intel в Україні За цей час ми запровадили три програми, один проект, підготовлено 300 тисяч вчителів вже є програми для вчителів, для директорів, для учнів і це програми по розвитку талантів, пошуку і відновленню талантів»
Одна з таких програм для вчителів, розроблена корпорацією Intel, – «Навчання для майбутнього». Вона демонструє, як комп'ютер допомагає дітям опановувати не лише точні дисципліни, а й гуманітарні – історію чи літературу.
Приміром, вивчаючи роман Жюля Верна «Діти капітана Гранта», школярі можуть пройти цікавий комп'ютерний квест: відшукати на карті Google усі точки, через які пролягала подорож героїв у пошуках батька. Тетяна Нанаєва, директор освітніх програм Intel в Україні В них було багато рішень, вони працювали разом ,вони працювали з текстом, вивчаючи текст і вони працювали з технологіями, вони працювали в співробітництві один з одним і це було цікаво, дітям цікаво – це зовсім інший підхід до вивчення літератури Окрема програма для школярів – «Шлях до успіху» - складається із трьох блоків, розрахованих на дітей певного віку. Приміром, 5-8 класи можуть вивчати різні предмети, моделюючи комп'ютерні соціальні проекти – створення парків, подорожування, дослідження проблем довкілля. Старшим учням спеціальні вправи допоможуть обрати майбутню професію. Для випускників є курс підприємницької діяльності.
Роберт Фогель, головний архітектор освіти програми World Ahead корпорації Intel Ці технології посилюють потенціал учителів у процесі навчання. А в дітей з’являється така мотивація як веселощі, адже у грі приємніше навчатися.
На Форумі педагогам не лише представили навчальні програми, а й показали, що сьогодні IT-галузь може запропонувати освітній сфері.
Тетяна Нанаєва, директор освітніх програм Intel в Україні Ми розуміємо, що не можна використати просто звичайний комп'ютер для освіти. Він має бути під лаштований під освіту, тому там є програмне забезпечення для управління класом, там є програмне забезпечення для досліджень дітей, там є електронний мікроскоп, там багато чого є для того, щоб діти були дослідниками і використовували ефективно інформаційні технології.
За навчальними програмами, які представила корпорація Intel, в Україні вже працюють 300 тисяч освітян, їх підтримує Міністерство освіти. Звичайно, проблеми є, кажуть спеціалісти, і в першу чергу – із фінансуванням. Але так само є й різні шляхи їх розв’язання – субсидії, спеціальні фонди, соціальні програми. Важливо у суспільстві сформувати розуміння того, що освіта має йти в ногу з часом.
П’ять причин того, чому програму Intel слід продовжувати впроваджувати у школах України
Програма Intel „Шлях до успіху”, створена корпорацією «Intel» у співробітництві з національними освітніми урядовими організаціями різних країн, упроваджується в Україні з березня 2009 року. Ця програма покликана розвивати та стимулювати навички мислення, що є актуальним для молоді у ХХІ столітті, та впроваджувати новітні інформаційні технології шляхом навчання в освітніх громадах. Програма Intel® „Шлях до успіху” є частиною освітньої ініціативи Intel „Інновації в освіті”, що спрямована на те, щоби спільно з відповідальними діячами освіти та світовими державними лідерами нести дух інновацій у процес навчання й допомагати сьогоднішнім учням стати успішними в сучасній економіці, яку ще називають «економікою знань».
Програму Intel® „Шлях до успіху” схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах комісією науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист про присвоєння грифа Міністерством освіти і науки України від 15. 07. 09 р. № 1.4/18-2821). Програму адаптовано до Державних освітніх стандартів України та навчальних програм. Упровадження програми передбачене за рахунок варіативної частини навчальних планів, годин гурткової роботи, під час проведення навчальної практики в загальноосвітніх навчальних закладах і закладах позашкільної освіти.
Служба моніторингу програми сформулювала п’ять причин того, чому програму Intel® „Шлях до успіху” слід продовжувати активно впроваджувати у школах України.
Причина 1. Уплив програми на формування у школярів навичок, що їм потрібні для успішної діяльності в умовах конкуренції у ХХІ столітті.
Кожне навчальне заняття за програмою Intel® „Шлях до успіху” фасилітатори будують так, щоби в учнів:
вироблялись навички співпраці ‑ протягом 11-ти занять учні працюють у незмінних парах, решту шість занять – у малих групах по 3‑5 осіб;
формувались уміння працювати з комп’ютерними технологіями ‑ протягом навчання за програмою учні освоюють такі програмні засоби, як графічний і текстовий редактори, електронні таблиці, програму підготовки презентацій, систему пошуку в Інтернеті, технологію Веб 2.0 тощо;
формувались навички критичного мислення.
Причина 2. Уплив програми на формування у школярів активної життєвої позиції – розуміння того, що саме від їхньої діяльності або бездіяльності залежить вирішення проблем спільноти.
Один із курсів програми присвячений життю у спільноті та вирішенню її проблем (68 % усіх учнів-учасників програми, а це 2040 школярів у 2012/13 н. р., відвідують саме цей курс). У підсумковій анкеті фасилітатори відмічають підвищення розуміння учнями їх приналежності до місцевої спільноти.
Причина 3. Позитивний уплив програми на рівень інноваційних процесів у школах-учасницях.
Усі учасники програми ‑ і самі вчителі-фасилітатори, й адміністратори шкіл-учасниць, й учні та їхні батьки – відмічають суттєвий уплив програми на навчально-виховний процес. Висновки, зроблені за наслідками телефонного опитування адміністрації закладів-учасників програми, такі.
На запитання «Як у цілому ви оцінюєте участь вашої школи у програмі?» отримано такі відповіді: дуже позитивно – 32 %; у цілому позитивно – 54 %; нейтрально – 14 %. Негативні відповіді відсутні. А на запитання «Чи помітили ви зміни в навчально-виховному процесі школи у зв'язку з її участю у програмі?» отримано такі відповіді: так – 74 %; важко відповісти – 10 %; ні – 16 %.
Окрім цього за результатами телефонного інтерв’ювання серед змін у навчально-виховному процесі школи члени адміністрації відмічають те, що „…прийоми та методи програми використовуються при вивченні інших предметів; у виховній роботі помітні зміни в учнях – учні почали думати; клас став більше згуртованим; діти демонструють свої знання іншим учням школи; діти вчаться бачити проблеми й вирішувати їх; учителі цікавляться програмою; рівень знань учнів піднявся; діти замислюються про вибір професії; діти зацікавились комп’ютером як машиною, що допомагає вчитись; діти зацікавилися соціальними проектами; підвищилась активність дітей”.
Тільки 12 % із числа опитаних повідомили, що не мають відгуків від батьків, учнів і вчителів. Решта респондентів відмічають позитивні відгуки про програму. Причому учасники навчально-виховного процесу не тільки висловлюють їх усно, а й розміщують на шкільному сайті. Батьки відмічають, що діти почали замислюватися про майбутню професію, класні керівники спостерігають покращення стосунків в учнівських колективах, відмічають, що „…діти стали ініціативніше”, учителі-предметники кажуть, що„учні не просто грають, а використовують ПК для навчання; покращується мислення учнів, їхні вміння аналізувати, оцінювати події, явища, дії, результати”. Один заступник директора повідомив: „Усі вони утворили спільноту. Заняття із 15-ї до 17-ї години, й батьки переживають, що діти пізно повертаються додому. Відзначають зайнятість і зацікавленість учнів”. Зустрічаються й такі відгуки: „Учні хочуть працювати, навчились виділяти головне; вони зацікавились”.Жодних негативних відгуків про програму респонденти не повідомили.
Останнє запитання, що ставили заступникам/директорам шкіл, стосувалося планів школи щодо її участі у програмі. Проте адміністрація шкіл занепокоєна тим, чи будуть виділятись години. Деякі респонденти наводили такі аргументи про продовження співпраці з курсом програми: „Плюс для школи; школа має інформаційно-технічний профіль, і участь у програмі доповнює роботу школи; школа приміська, часто приймаємо гостей, хочемо й повинні розвиватись, і гріх не використати такі можливості; бачимо практичні результати роботи, зацікавленість учителя та дітей, бажання класних керівників продовжувати роботу”.
Причина 4. Уплив програми на підвищення рівня професійної майстерності вчителів шкіл.
Усі учасники програми ‑ і самі вчителі-фасилітатори; й адміністратори навчально-виховних закладів – відмічають суттєве підвищення професійного та методичного рівня педагогів-учасників програми.
Так, у підсумковій анкеті 76 % фасилітаторів повідомили, що використовують методи, засвоєні в курсі програми, при викладанні інших предметів. Під час підбиття підсумків навчання 74 % фасилітаторів відмітили, що вони як викладачі позитивно змінилися завдяки участі у програмі.
Телефонне опитування заступників директорів шкіл показало, що в переважній більшості навчальних закладів педагогічні колективи шкіл, члени методичних об’єднань, батьківська громадськість обізнані з упровадженням програми у школі. Зазвичай фасилітатори виступають на „педрадах, нарадах при директорі, міських і районних МО вчителів, навчально-методичних семінарах, конференціях, батьківських зборах, фестивалях методичних ідей”. Програма також популяризується на „семінарах для класних керівників, учнівських лінійках”.
82 % респонденти відмітили, що помітили зміни, що відбулися з учителем, який став фасилітатором. Серед змін, що відбулися з учителем-фасилітором, респонденти відмічають: „…став більш самостійним, ініціативним; по-іншому стала проводити уроки; стала бачити результат; підвищився методичний рівень учителя; елементи технології використовує на уроках біології; стала більш комунікабельною; стала краще виступати; підвищився фаховий рівень; удосконалив свою методику як фахівець, є прогрес; стала активною в роботі; уключається в роботу для міста”.
В усіх випадках, коли вчитель-фасилітатор атестувався, його діяльність у програмі позитивно впливала на результат атестації (кваліфікаційні категорії або підтвердились, або підвищились без проблем, крім цього, установлено педагогічні звання). А один заступник директора під час інтерв’ювання сказав: „Я буду атестуватись наступного року, бо це обов’язково вплине на підвищення категорії”.
Причина 5. Школярі України зацікавлені у програмі.
Останньою п’ятою причиною продовження впровадження програми у школах України є велике бажання школярів відвідувати заняття й отримувати відчутний результат від навчання, адже учні одразу використовують набуті знання, уміння й навички та ще й одержують можливість вносити зміни у власне життя та життя своєї спільноти.
У підсумковій анкеті фасилітатори відмічають велику зацікавленість учнів програмою Intel®„Шлях до успіху. У повідомленнях у численних блогах фасиліторів, присвячених програмі Intel®„Шлях до успіху”, можна прочитати багато схвальних відгуків учнів про програму. А найвлучніше ставлення учнів до програми прозвучало одного разу у школі № 168 м. Києва: на пропозицію вчителя-фасилітора завершити роботу, бо вже давно вийшов час заняття, учні відповіли: „Ларисо Петрівно! Як ви не розумієте – це потрібно нам не для оцінки, це потрібно для нас самих!”.
Замість післямови
„Курс мусить жити!” – так лаконічно та влучно написав у своїй підсумковій анкеті один фасилітатор. Основні причини для цього викладені вище. А узагальнити все вищесказане можна однією фразою: якщо ви дійсно хочете впроваджувати в навчально-виховний процес компетентнісний підхід та особистісно зорієнтовані технології – залучайтесь до програми Intel®„Шлях до успіху”, бо в ній є й сучасне навчання (навчання співпраці, критичного мислення та комп’ютерних технологій), і моральне виховання (навчання учнів будувати власну життєву траєкторію), і потужний розвиток учнів. Для вчителів у програмі є добре підґрунтя для їхнього професійного зростання.
Підготовлено за результатами моніторингових досліджень програми із 2010 по 2013 рік.
15 жовтня поточного року у тренінговому центрі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулася зустрів фасилітаторів програми "Шлях до успіху" (учасників тренінгів 2011 року (тренер Шевчук Лариса) та 2012 року (тренер Дементієвська Ніна). Окрім учасників тренінгів були присутні методисти міських (районних) методичних служб(Великоновоселківський, Олександрівський райони, мм. Торез, Докучаївськ, Новогродівка, Димитрове, Донецьк) та зацікавлені темою зустрічі педагоги.
Цікавим у зустрічі, безумовно, стали авторські презентації та майстер-класи практикуючих фасилітаторів програми: Белецької Ірини, практичного психолога Щахтарської багатопрофільної гімназії та учителя географії Красноармійського НВК Дмитрієвої Віри.
Продовженням програми "Шлях до успіху" у Донецькій області стала реалізація україно-польського проекту "Шкільна академія підприємництва", в рамках якого учасники очних тренінгів пройшли дистанційне навчання за курсом "Підприємництво 2.0" (одна з трьох курсів програми). Своїми враженнями від навчання поділилася одна з учасниць, Самарська Марія, практичний психолог Білозерської школи № 18 м. Добропілля.
Під час круглого столу відбулося обговорення проблем реалізації програми "Шлях до успіху" та можливих шляхів їх вирішення. Вже наступного дня від деяких методичних служб області надійшли пропозиції приєднатися до реалізації цієї програми.
Долучися до успішного шляху - програми "Шлях до успіху"!
Три мільярди годин на тиждень – саме стільки часу витрачає людство на комп'ютерні ігри, підрахували американські експерти і знайшли в цьому плюс: електронні розваги можна використовувати з користю. Навіть у деяких підрозділах армії США солдатів заохочують грати у «стрілялки», адже вони навчають стратегічно мислити. Гейміфікація або корисні комп'ютерні ігри поступово входять в усі сфери життя – у бізнес, промисловість і навіть в освіту, яка сьогодні найбільше потребує 100-відсоткового впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.
Сергій Жуков, директор програми World Ahead корпорації Intel в Росії
Тетяна Нанаєва, директор освітніх програм Intel в Україні
Приміром, вивчаючи роман Жюля Верна «Діти капітана Гранта», школярі можуть пройти цікавий комп'ютерний квест: відшукати на карті Google усі точки, через які пролягала подорож героїв у пошуках батька.
Роберт Фогель, головний архітектор освіти програми World Ahead корпорації Intel
Тетяна Нанаєва, директор освітніх програм Intel в Україні
